Незаплановані дні в Атамі: Японія, металошукач, гарячі джерела та цвітіння сакури з італійським слідом
Три ночі в Атамі перетворилися на дванадцять днів. Пошук із металошукачем на пляжі, онсени, рання сакура та несподіваний італійський слід.
Іноді найцікавіші подорожі починаються зовсім без плану. Саме так сталося зі мною в Японії. Ми зі старшим сином провели в країні приблизно місяць. В останні дні подорожі ми були в Токіо, а потім спонтанно вирішили поїхати до Атамі. Спочатку планували залишитися лише на три ночі. У результаті затрималися на дванадцять днів.
Місто, куди самураї та сьогуни приїжджали за цілющими джерелами
Атамі розташоване на узбережжі Тихого океану, у префектурі Сідзуока, неподалік від затоки Сагамі. Місто здавна відоме своїми гарячими джерелами та традиціями японських купалень.
Історія Атамі тісно пов’язана з термальними водами. У 1604 році місто відвідав навіть Токуґава Іеясу й провів тут сім днів. За історичними переказами, йому настільки сподобалася місцева вода, що її перевозили аж до Едо - нинішнього Токіо.
Мій перший досвід проживання в японському хостелі
В Атамі я вперше зупинилася в хостелі. Я обрала bnb+ Atami Resort, де ніч коштувала приблизно 10 євро. Там було чисто, тихо й безпечно. Удень гостей майже не було, а інтернет працював достатньо добре, щоб я могла працювати.
У деяких готелях Атамі одна ніч коштувала близько 150 євро, тому хостел виявився практичним рішенням. Мені не потрібна була розкіш - лише спокійне місце, звідки можна було досліджувати околиці й водночас працювати.
Щодня в онсені
Однією з речей, які мені найбільше сподобалися в Атамі, були невеликі громадські термальні купальні неподалік від залізничного вокзалу. Вхід коштував приблизно 90 чеських крон, тобто близько 3,50 євро. За невеликий рушник і засоби гігієни потрібно було платити окремо.
Купальні були розділені на чоловічу та жіночу зони. Усередині розташовувалися дві ванни, облицьовані плиткою: одна з теплою водою, інша - з дуже гарячою.
Перед тим як заходити у воду, потрібно ретельно вимитися. Волосся слід зібрати, а тіло вимити за межами самої купальні. Я читала відгуки місцевих жінок, які скаржилися, що туристи не знають правил поведінки в японських лазнях, тому заздалегідь ознайомилася з цими правилами.
Коли місцеві жительки побачили, що я дотримуюся всіх правил, вони поставилися до мене дуже привітно. Зрештою я почала ходити туди щодня.
Ранній ранок на пляжі, холодний вітер і металошукач
Пляж в Атамі досить невеликий. Коли я почала шукати там із металошукачем, то помітила, що привертаю увагу людей. Мені було не зовсім комфортно, тому я вирішила приходити якомога раніше.
Гортайте або прокручуйте, щоб побачити більше фото.
Часто я починала пошук близько п’ятої або шостої ранку й залишалася до дев’ятої чи десятої. З боку моря дув холодний вітер, тому доводилося одягатися в кілька шарів одягу.
Мені вдалося знайти багато прикрас і біжутерії. Кожен вихід із металошукачем давав можливість відкрити для себе ще одну маленьку історію людей, які колись проводили час на цьому пляжі.
Мої знахідки та враження від пошуків у Японії можна побачити також на моєму YouTube-каналі Detector Lady.
Сакура, яка поєднала Японію з Італією
Одним із найнесподіваніших відкриттів в Атамі стала історія квітучих вишень Atami-zakura. Вони зацвітають дуже рано - зазвичай у січні та лютому, задовго до звичного сезону цвітіння сакури в Японії.
У цій історії є й несподіваний італійський зв’язок. Сам сорт Atami-zakura походить з Індії, але, згідно з офіційною історією міста Атамі, приблизно 1871 року італійський відвідувач привіз ці дерева до міста. Разом із ними він привіз лимонні дерева та фінікові пальми.
Це відкриття мене здивувало. Я була в Японії, але історія цих дерев несподівано пов’язала мою подорож з Італією - країною, де я також проводжу частину року.
Дванадцять днів, яких зовсім не було в планах
Спочатку Атамі не було місцем, де я збиралася затриматися надовго. Спершу місто не справило на мене особливого враження. Від залізничного вокзалу до пляжу веде досить крутий спуск, а навколо багато пагорбів.
Однак замість запланованих трьох ночей я зрештою залишилася тут на дванадцять днів. Щодня ходила до термальних купалень, рано-вранці вирушала на пляж із металошукачем і поступово відкривала для себе нові історії цього японського міста.
Тому що найкращі історії про подорожі часто починаються не зі слова «план». Вони починаються зі слів: «Спробую».
Коментарі
Увійдіть, щоб взяти участь в обговоренні.